Врятувати Русанівські Сади як заповідну територію, «зелені легені» Києва

 

Правління ОСТ «Русанівський масив» продовжує збирати підписи під зверненням до Київського міського голови В.Кличка, депутатів Київради, міністра екології і природних ресурсів України О.Семерака щодо захисту і збереження для майбутніх поколінь киян Русанівських Садів як унікальної і єдиної цілісної заповідної зони в межах столиці, ще не зруйнованої урбанізаційними процесами.

Протягом лютого та березня 2018 р. В.Кличку передано звернення з підписами 328 киян – жителів Русанівських Садів та власників земельних ділянок для садівництва у заповідній зоні.

Під зверненням кожен може підписатися в приміщенні Правління ОСТ (вул. 15 Садова, 42-а). Текст звернення подається нижче:

Київській міській раді
Київському міському голові
В.В.Кличку

Громадськість м.Києва звертається до вас з вимогою заборонити забудову зеленої зони київського лівобережжя вздовж затоки Десенки, урочища Горбачихи і Лівоборежної протоки та надати цій території відповідного природоохоронного статусу задля оздоровлення екологічної ситуації в столиці України

Відсутність чіткого природоохоронного плану і небажання вчорашніх органів влади подбати про середовище проживання киян у майбутньому призвели до того, що протягом останніх двох десятиліть Київ втратив зелені зони і водні плеса, які слугують оздоровленню киян і підтримують у столиці належний екологічний стан. Інтенсивно забудовуються береги затоки Десенки (є плани спорудження там розважальних закладів). Останнім часом не вщухають конфлікти довкола забудови висотними будинками берегової зони Микільської Слобідки (вздовж Лівобережної протоки), проти чого рішуче виступає громадськість Києва.

Ще критичніша ситуація склалася із «зеленими легенями столиці» – урочищем Горбачихою та прилеглими до неї Русанівськими Садами (територія садівництва). Нині Горбачиха вважається чи не єдиною в столиці природною зоною, яка збереглася, але перебуває під загрозою знищення. Вона є поєднанням усіх типів заплавного ландшафту з властивими для них рослинними угрупованнями. Тут унікальна флора, занесена до Європейського Червоного списку та Червоної книги України. Фауна Горбачихи представлена бобром (внесений до Додатку ІІ Бернської конференції) та видрою (Червона книга України). Водяться на Горбачисі також американські норки, чорні тхори, білочеревні їжаки, кроти і кажани, що охороняються законом; з рідкісних птахів – різні види чаплі та кулика, крячка малого і річкового, мартина тощо. В природоохоронних атласах європейських країн київську Горбачиху знають як заповідне місце на маршрутах міграції птахів. Усе це кияни можуть втратити, якщо ми не почнемо захищати й відроджувати потенційно заповідні місця в межах Києва.

Ще 1994 року Київська міська рада ухвалила рішення №14, яким урочище Горбачиху було віднесено  до Переліку цінних природних територій та об’єктів, що резервуються до заповідання. Це рішення було підтверджене Генеральним планом м.Києва до 2020 року та Програмою комплексного використання зеленої зони м.Києва до 2010 року. Втім, у 2007 р. Київрада відводила урочище під забудову, але це рішення скасував Окружний адміністративний суд.

Якщо Київська адміністрація візьме під реальний захист Десенку, Горбачиху, Русанівські Сади та узбережжя Русанівської затоки, власники садових земельних ділянок на Русанівських Садах приберуть завали сміття, що накопичилися в попередні роки, забезпечать екологічний правопорядок на цій території, перекриють канали завезення в заповідну зону будівельних і побутових відходів тощо.

Заради наших нащадків і бажаних перспектив української столиці слід надати зеленій зоні київського лівобережжя вздовж затоки Десенки, урочища Горбачихи та Лівоборежної протоки (узбережна територія між Московським мостом і мостом Патона) природоохоронний статус і заборонити на цій території будь-яке будівництво для виробничих та житлових потреб, врахувавши ці рішення в майбутньому Генеральному плані розвитку м.Києва.