Подільсько-Воскресенський міст: з чого все починалося і на чому зупинилося
Ідея спорудження Подільсько-Воскресенського мосту через Русанівські Сади виникла давно. Через це, коли розпочалася приватизація дачних ділянок, 25 і 26 Садові вулиці було виключено з цього процесу, оскільки над ними мала проходити ця транспортна споруда. Міська влада назвала її шляхопроводом, оскільки сподівалася вирішити відразу кілька проблем у транспортних сполученнях – прокласти тут і метро на Троєщину, і автостраду (верхній ярус) з шести смуг руху, по три в кожному напрямку.
Спершу вважалося, що цей шляхопровід дозволить вирішити транспортні проблеми густозаселеної Троєщини. Але важко уявити, як це може статися, якщо міст спершу йде на Воскресенку і націлений не на Троєщину, а на Лісове кладовище (у бік ще не забудованої міської території). Через дороговизну і за браком бюджетних коштів спорудження мосту на довгий час припинилося. Проект мосту застарів. Його почали називати аналогічною найдорожчою спорудою в Європі, а інвестори (китайські, німецькі та ін.) розводили руками, дивуючись безрозсудливим рішенням влади. 2017 року німецькі інвестори, оглянувши заморожену споруду разом з мером Києва В.Кличком, сказали, що цей Подільсько-Воскресенський шляхопровід можна вносити в підручники з мостобудівництва як ілюстрацію на тему «Так будувати не можна».
Безглуздий проект мосту призвів до затяжного протистояння з міською владою жителів Русанівських Садів та власників земельних ділянок на цій території. Вони перекривали вулиці дачного масиву, встановлювали шлагбауми, блокували техніку, влаштовували мітинги і пікети. В свою чергу, влада міста «відомивлася» від Русанівських Садів, заявляючи, що це «не її» територія і що вона не має відношення до якості дороги, освітлення вулиць, питань безпеки, санітарного стану.
17 лютого 2011 року Київрада визначила 265 ділянок Русанівських садів, що будуть знесені у зв’язку з будівництвом шляхопроводу. Потім до цього списку додали ще 12 дач (останнє рішення приймалося фактично без обговорень і зауважень).
Працівники компанії «Київавтодор» планували почати знесення перших 43 ділянок Русанівських садів у середині серпня 2011 року, потім перенесли цю справу на кінець серпня. Зрештою, офіційно оголошувана і прогнозована дата початку робіт переносилася багато разів. Зрештою, 11 жовтня 2012 року відбувся тендер щодо знесення будинків, споруд та зелених насаджень на 133 садових ділянках Русанівських і Воскресенських садів, що заважають Подільсько-Воскресенському мостовому переходу, завершити роботи мали б до кінця 2013 року. Однак завадила Революція Гідності й війна на Донбасі. Тож у 2018 році власники земельних ділянок (забудованих і скуплених для майбутнього облаштування котеджів у цьому заповідному районі) не знають, чим усе це закінчиться, і не поспішають вкладати коштів у розвиток території. Хача на кожній із 35 Садових і кількох прилеглих вулиць щороку споруджується 2-3 нових будинки.
Садівники за свої кошти виготовили інший проект мосту, сподіваючись провести його як альтернативний. Однак Київська міськдержадміністрація відхилила альтернативний варіант проходження траси Подільського мостового переходу в столиці в обхід Русанівских Садів. Виконані передпроектні опрацювання альтернативного варіанту, які показали безперспективність цієї траси, тому 288 земельних ділянок, через які проходить міст, будуть знесені. За розрахунками комунального підприємства «Київавтодор», при обхідному варіанті майбутня Подільсько-Воскресенська лінія метрополітену використовуватиметься на 60%, а Воскресенский житловий масив не буде охоплений нею, і тому жителі цього масиву користуватимуться переобтяженою Святошинсько-Броварською лінією метро.
За роки невизначеності власники земельних ділянок на 25 і 26 Садових вулицях перестали їх обслуговувати, припинили догляд за дачами або і взагалі покинули їх напризволяще, чим скористалися роми – нелегальні поселенці (з 2012 р.), які завдали шкоди власниками сусідніх земельних ділянок. Більшість садівників погодилися на компенсації. Більшість дачників із ділянок, що йдуть під знесення, погодилися переселитися в Биківню. Загалом відселенню підлягають 259 садових ділянок Русанівських та Воскресенських садів. Уклали добровільні угоди з власниками 175 ділянок. Зокрема на переселення до Биківні – 81 угоду, до Горбачихи – 24 (напевне, нереальний варіант), на повну грошову компенсацію – 57, на компенсацію квартирами – 13. Власники окремих котеджів по шляху мостового переходу мають намір відстоювати свої права, що декому з них вже вдалося зробити раніше.
Весною 2017 року мостобудівники повідомили Правлінню ОСТ, що отримали чималі бюджетні кошти на продовження будівництва мосту, але вже з боку Райдужного масиву. Правління ОСТ, у свою чергу, заявило, що наполягає на підписанні мостобудівниками зобов’язань щодо прокладання нового асфальту на Центральній Садовій та інших вулицях, якими буде рухатися важкотонажний транспорт. Не раз вантажні автомобілі зупиняли на в’їзді до Русанівських Садів і відправляли назад. Але погодити всі питання не вдалося. Будівельники так і не розгорнули масштабні роботи біля Райдужного озера і, відповідно, не підписали зобов’язань щодо доріг. Очевидно, ці протиріччя розв’язуватимуться вже весною 2018 року.
Документи, що подаються нижче:
- Про перезатвердження проекту «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві». Розпорядження КМДА від 12.12.2012 р, №2233.
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 12.12.2012 р. N 2233 Київ
Про перезатвердження проекту “Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві”
Відповідно до статті 22 Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ”, в межах функцій місцевого органу виконавчої влади:
- Перезатвердити проект “Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві”, з такими техніко-економічними показниками (згідно з позитивним експертним звітом ДП “Укрдержбудекспертиза” від 6 грудня 2012 року N 00-1710-12/ПБ):
|
Показники |
Од. виміру | Кількість | ||||
| I черга | II черга | III черга | IV черга |
Всього |
||
| Проектна пропускна спроможність | пр. од./ год. пік |
5000 | – | 1000 | 1000 | 7000 |
| Розрахункова інтенсивність авторуху | тис. авто/ добу |
60,10 | 60,10 | |||
| Тривалість будівництва | міс. | 36 | 108 | 12 | 30 | 108 |
| Наземні та надземні споруди | ||||||
| Довжина мостового переходу з підходами, у тому числі: | м | 2090,74 | 7040,0 | 435,94 | 609,5 | 10176,18 |
| – вул. Набережно-Рибальської від вул. Електриків (ПК 18) до мосту на вході в Гавань; | м | 1426,25 | – | – | 1426,25 | |
| – з’їзди N 7 з мостового переходу на вул. Набережно-Рибальську; | м | – | – | 435,94 | – | 435,94 |
| – мосту на вході в Гавань; | м | 355,04 | – | – | – | 355,04 |
| – естакада вздовж вул. Набережно-Хрещатицька; | м | 309,45 | – | – | – | 309,45 |
| – шляхопровід через залізничні колії; | м | – | – | – | 51,00 | 51,00 |
| – міст через Гавань; | м | – | – | – | 423,50 | 423,50 |
| – підпірні стіни | м | – | – | – | 135,00 | 135,00 |
| – будівельна довжина мостового переходу від вісі вул. Межигірської до вісі бул. Перова | м | – | 7040 | – | – | 040 |
| Штучні споруди | ||||||
| – міст через гавань; | м | 566,00 | 566,00 | |||
| – міст через р. Дніпро; | м | 545,40 | 545,40 | |||
| – міст через р. Десенку; | м | 314,00 | 314,00 | |||
| – мости через оз. Райдуга; | м | 448,80 | 448,80 | |||
| – естакади по головному ходу; | м | 2 х 2330 | 2 х 2330 | |||
| – естакади на з’їздах | м | 916,00 | 916,00 | |||
| – шляхопровід на залізниці Петрівка-Дарниця; | м | 78,00 | 78,00 | |||
| – шляхопровід від міського рейкового транспорту на лівобережній транспортній розв’язці; | м | 78,00 | 78,00 | |||
| – шляхопровід на місцевому проїзді на лівобережній транспортній розв’язці | м | 78,00 | 78,00 | |||
| Сходи та ліфт на Рибальський півострів в районі “Парку моряків” | ||||||
| Площа забудови | м2 | 56,00 | 56,00 | |||
| Будівельні об’єми, у тому числі: | м3 | 1251,0 | 1251,0 | |||
| – вище позн. 0,000 | м3 | 1139,0 | 1139,0 | |||
| – нижче позн. 0,000 | м3 | 112,00 | 112,00 | |||
| Підземні пішохідні переходи | ||||||
| Площа забудови, у тому числі: | м2 | 872,25 | 872,25 | |||
| – переходу ПК17+71,87; | м2 | 161,45 | 161,45 | |||
| – переходу ПК15+30; | м2 | 31,92 | 31,92 | |||
| – переходу ПК8+59,64; | м2 | 161,23 | 161,23 | |||
| – переходу на вул. Набережно-Хрещатицьку | м2 | 517,65 | 517,65 | |||
| Довжина тунелів, у тому числі: | м | 218,87 | 218,87 | |||
| – переходу ПК17+71,87; | м | 30,36 | 30,36 | |||
| – переходу ПК15+30; | м | 30,38 | 30,38 | |||
| – переходу ПК8+59,64; | м | 30,35 | 30,35 | |||
| – переходу на вул. Набережно-Хрещатицьку | м | 127,78 | 127,78 | |||
| Кошторисна вартість будівництва | ||||||
| Загальна кошторисна вартість в поточних цінах станом на 01.11.2012 р., в тому числі: | тис. грн. | 573992,785 | 6533011,670 | 169969,645 | 351177,091 | 7628151,191 |
| – будівельно-монтажні роботи; | тис. грн. | 447460,011 | 4462306,250 | 128195,709 | 197785,037 | 5235747,007 |
| – устаткування; | тис. грн. | 532,490 | 1213,610 | 118,680 | 205,688 | 2070,468 |
| – інші витрати; | тис. грн. | 126000,284 | 2069491,810 | 41655,256 | 75113,766 | 2312261,116 |
| – компенсація за перенесення будинку Київського річкового порту (лист замовника від 29.09.2011 р. N 31-2177, акт від 31.05.2011 р. N 30, затверджений розпорядженням КМДА від 24.06.2011 р. N 1055) | тис. грн. | 78072,600 | 78072,600 | |||
| Із загальної кошторисної вартості виконано станом на 01.01.2012 р., в тому числі: | тис. грн. | 573992,785 | 2349296,260 | 28851,631 | 69000,000 | 3021140,676 |
| – будівельно-монтажні роботи; | тис. грн. | 447460,011 | 1601050,790 | 22354,149 | – | 2070864,950 |
| – устаткування; | тис. грн. | 532,490 | – | 118,680 | – | 651,170 |
| – інші витрати; | тис. грн. | 126000,284 | 748245,470 | 6378,802 | – | 880624,556 |
| – компенсація за перенесення будинку Київського річкового порту (довідка від 26.11.2012 N 31-628т) | тис. грн. | 69000,000 | 69000,000 | |||
- Використання коштів на покриття ризику (з ПДВ), додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами (з ПДВ), що передбачені зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, здійснюється замовником будівництва на підставі обґрунтовуючих документів та результатів їх детальної перевірки в установленому порядку.
- Взяти до відома, що в складі кошторисної вартості об’єкта за рахунок коштів на інші витрати, пов’язані з будівництвом, передбачені кошти в сумі 7167,102 тис. грн. (з ПДВ), сплачені за придбання автокрану TEREX DEMAG AC для монтажу металоконструкцій Подільського мостового переходу.
- Визнати такими, що втратили чинність:
– розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11 жовтня 2004 року N 1851 “Про затвердження проекту будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві”,
– розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 вересня 2012 року N 1636 “Про перезатвердження кошторисної частини проектної документації “Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві”,
– розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2007 року N 924 “Про затвердження проекту влаштування з’їздів з Подільського мостового переходу через р. Дніпро на Рибальський півострів та на вулицю Набережно-Хрещатицьку у Подільському районі м. Києва у складі проекту будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро”,
– розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 липня 2012 року N 1253 “Про перезатвердження кошторисної частини проектної документації “Будівництво з’їздів з Подільського мостового переходу через р. Дніпро на Рибальський півострів та на вулицю Набережно-Хрещатицьку у Подільському районі м. Києва”,
– розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 жовтня 2011 року N 1989 “Про затвердження проекту “Будівництво заїзду на Подільський мостовий перехід з вул. Набережно-Хрещатицької в районі вул. Верхній-Нижній Вал в складі будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві”.
Голова О. Попов
У Києві почнеться транспортна революція
Газета «Вести», 14 червня 2013 р.
За рік міську електричку зроблять швидкісною і протягнуть через всю Троєщину, ще за три – від Петрівки до Південного вокзалу побудують п’ять нових станцій метро, а два береги столиці закільцюють трамваєм. «Вістям» вдалося роздобути ексклюзивний документ з планами міської влади про те, як в найближчі роки буде розвиватися транспортна мережа Києва (див. Інфографіку). Найближчим часом цю схему повинні розглянути на містобудівній раді, а потім затвердити на Київраді. «Це доповнення до Генплану. Річ дуже перспективна і правильна », – сказав нам заступник головного архітектора Києва Андрій Вавриш.
«Легке» метро
Новинкою для Києва стане поява «легкого» метро. «Це щось середнє між метро і трамваєм. Прикладом може служити наш швидкісний трамвай, він не перетинає перехрестя, а йде по своїй окремій смузі. Ми пропонуємо, щоб цей рейковий транспорт їздив не по центру дороги, як зараз, а по крайнім правим смугам. Так він не буде висаджувати людей на проїжджу частину і заважати руху іншого транспорту, а для нього будуть обладнані спеціальні зупинки », – розповів нам автор схеми, головний спеціаліст відділу моніторингу інженерно-транспортної структури Києва при Главархитектуре Віктор Петрук. Зупинок «легкого» метро планують 15, а самі вагончики курсуватимуть через весь Київ по колу.
«Від площі Перемоги до Контрактової ми припускаємо будівництво тунелю, а все коло трамвай буде проїжджати за 32 хвилини зі швидкістю 60 км на годину. В кільце будуть вливатися три швидкісних трамвайних лінії: вже існуюча Борщагівська і нові – Троєщинська (пройде по вул. Драйзера, Братиславській, Нікітенко і Стальського) і Ленінградська (пройде від Ленінградської пл. До Осокорків). Також трамвай на ДВРЗ триватиме до Червоного Хутора, – говорить Петрук. За його підрахунками, нове «легке» метро зможе перевозити на годину до 28 тисяч пасажирів в одному напрямку, що значно полегшить життя жителям старої Дарниці, Троєщини, Борщагівки. «Людям не потрібно буде їздити на маршрутці, потім пересідати на метро і знову – на маршрутку. Сівши на «легке» метро на Ленінградській площі, через 10 хвилин пасажир опиниться на Либідській, а з вул.
До підземки – пішки
З’явиться своє кільце і у підземки. «Перший етап – будівництво п’яти станцій метро від Південного вокзалу до Петрівки. Ця ділянка перетне три вже існуючі лінії метро і покладе початок будівництва підземки, яке об’єднає по кільцю весь Київ з відгалуженням на Троєщину, Виноградар і Жуляни. Так що метро буде в пішій доступності в кожному районі», – говорить Петрук. За його підрахунками, перші п’ять станцій з депо можна побудувати всього за три роки, а вже потім займатися продовженням ліній в будь-яку зі сторін. Всього ж з’явиться близько 40 нових станцій метро.
Швидкісна електричка
Всього за рік Петрук пропонує продовжити міську електричку на Троєщину (аж до вул. Цвєтаєвої) і зробити її швидкісний. «Зараз головна проблема горелектрічкі – в її швидкості і постійних затримках. Це відбувається через те, що на Петровському мосту їй доводиться пропускати зустрічні потяги. Щоб такого не відбувалося (а інтервал між електричками скоротився з 18 хвилин до двох), ми хочемо пустити вранці горелектрічку на ділянці від Петровського моста до Караваєвих дач тільки в одному напрямку, а ввечері – тільки в зворотному. Інша частина кола буде працювати в обох напрямках », – говорить Петрук. До речі, щоб збільшити швидкість посадки-висадки пасажирів, будуть закуплені інші вагони, в яких не дві-три двері, а цілих шість. За підрахунками Петрука, така оновлена електричка зможе вивозити не 11 тисяч чоловік в день,
«Забули про ВДНГ і нові паркінги»
Втілення схеми залежить від фінансування. «На її втілення знадобляться мільярди, і навряд чи влада виділить скоро такі гроші, – каже нам експерт з перевезень Богдан Аганін. – Є і недоліки в схемі: наприклад, абсолютно не врахована мікрорайон від ВДНГ в сторону Корчуватого-1, Корчуватого-2 і передмістя Києва. Також не покритий мережею і майбутній мікрорайон Теремки-3. Щоб пустити легке метро по центру і не зіткнутися з постійними заторами, потрібно перш за вирішити проблему з новими паркінгами, а то і зовсім прибрати звідси частина адміністративних будівель, офісів і житлових будинків. Така практика існує в світі, але там в центрі, як правило, немає такої кількості машин ».
Київському міському голові
пану КЛИЧКУ В.В.
Копія:
Директору комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва»
пану КАЛІНІНУ М.В.
Шановний Віталію Володимировичу!
Шановний Максиме Володимировичу!
Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва найближчим часом планує відновити спорудження Подільсько-Воскресенського мостового переходу на Русанівських Садах (територія Об’єднання садівницьких товариств «Русанівський масив»). Але обов’язкові в таких випадках підготовчі роботи не виконано, що створює небезпеку для громадян, які постійно проживають на Русанівських Садах чи мають тут дачі.
Поспішне розгортання будівництва без проведення належних підготовчих робіт викличе обурення жителів і власників земельних ділянок на Русанівських Садах, а це в літній час – близько 10 тис. осіб. Нехтування їхніми справедливими вимогами може призвести до масових громадських протестів.
На цей час:
– не підсилено покриття під’їзних шляхів для важковагового вантажного автотранспорту (Центральна, Призалізнична, Дамбова вулиці та одна з вулиць для під’їзду через Русанівські Сади до залізничного насипу в районі Райдужного озера). Якщо переліченими вулицями підуть автомашини з вантажем понад 20 т, то асфальтове покриття цих вулиць, розраховане на проїзд легкового автотранспорту (по одній вузькій смузі в кожен бік з окремими місцями для роз’їздів), то асфальтове покриття цих доріг протягом кількох днів буде знищено і вони стануть непроїзними ні для будівельників, ні для жителів Русанівських Садів;
– не захищено інженерні мережі, прокладені під землею на цих вулицях за кошти власників земельних ділянок (газові мережі, зливні труби, телефонні кабелі, лінії Інтернету тощо);
– не визначено і не облаштовано місця розвороту і маневрування автотранспорту будівельників, не передбачено місця зупинок і стоянок;
– не встановлено і не позначено місця переходів, що наражає на небезпеку дітей;
– не встановлено дорожніх знаків (покажчиків пріоритетів і напрямків руху та покажчиків відстані до будівельних об’єктів та місць підвищеної уваги, до «карманів» для роз’їздів), що теж створює загрози для жителів дачного масиву;
– не розширено проїзну частину Центральної та інших вулиць зони будівництва, а також вулицю, що веде до залізниці в районі Райдужного озера (багатотонажні авто тут навіть не можуть проїхати, не обламуючи кущів і дерев);
– за відсутністю тротуарів (пішохідних доріжок) пішоходи змушені будуть виходити на проїзджу частину доріг, де інтенсивно рухатиметься будівельний транспорт.
Звертаємо Вашу увагу, що в попередні роки, коли велося спорудження мосту, існувала практика укладання договорів між Правлінням ОСТ «Русанівський масив» і Дирекцією будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва. Ці договори регулювали стосунки і окреслювали взаємні зобов’язання сторін (наприклад, договір №6 від 20.07.2004 р. з терміном дії до 31.12.2005 р.).
12.11.2007 р. Дирекція направляла Правлінню погоджений проект нової угоди (вих. №31-1267), якою брала на себе зобов’язання «провести поточний ремонт та, враховуючи великі габарити шляхово-будівельної техніки, розширення проїжджої частини Центральної Садової вулиці в належному стані весь період за цією угодою» (п. 3.1), «після проведення будівельних робіт ліквідувати можливі руйнування покриття дороги від руху будівельного транспорту з ремонтом проїжджої частини» тощо. Чому ж зараз будівельники нехтують інтересами і безпекою жителів Русанівських Садів і не проводять обов’язкових підготовчих робіт у своїх же інтересах?
На жаль, угоду, процитовану вище, не було реалізовано: Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва після припинення будівельних робіт на Русанівських Садах не відремонтувала дороги, зруйновані нею.
Власники земельних ділянок на Русанівських Садах самотужки, без будь-якої допомоги з боку держави, замість будівельників відремонтували власним коштом Центральну вулицю, якою постійно користуються нині понад 2000 автомобілістів. На утримання в належному стані та на ремонт асфальтового покриття цієї вулиці і вулиць Призалізничної та Дамбової (зона під’їзду до мостового переходу) ми щороку витрачаємо кілька десятків чи кілька сотень тисяч гривень. Відколи будівництво мостового переходу було припинено, а пошкоджені дороги будівельники не відремонтували, власники дачних ділянок витратили на приведення асфальтового покриття в належний стан понад 1,5 млн. грн.
Якщо зараз цими автошляхами, не пристосованими під важковаговий транспорт, розпочнеться підвезення будівельних матеріалів та конструкцій, проїзд до садівницьких товариств ОСТ «Русанівський масив» буде зруйновано.
Очевидно, що Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва, перш ніж відновлювати будівельні роботи на Русанівських Садах, мала б належним чином підготувати й пристосувати для цього під’їзні шляхи. Між Дирекцією і Правлінням ОСТ необхідно укласти угоду про взаємні гарантії та зобов’язання, в якій, зокрема, передбачити і те, що робити з асфальтовим покриттям під’їзних шляхів на початку, під час і після завершення будівництва мостового переходу. А Правління ОСТ «Русанівський масив», у свою чергу, згідно з цією угодою, взяло б на себе зобов’язання забезпечити безперешкодний рух будівельного автотранспорту по території Русанівських Садів.
Просимо Вас взяти цю ситуацію під контроль і захистити інтереси близько 10 тисяч мешканців Русанівських Садів і членів їхніх сімей.
Додатки:
- Рішення Правління ОСТ «Русанівський масив» від 2 квітня 2017 року з вимогами до КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» та попередженням про можливі акції громадського протесту.
- Погоджений проект угоди між Правлінням ОСТ «Русанівський масив» та КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва» (як зразок документу, що врегулює стосунки між дачниками і будівельниками).
З повагою,
голова ОСТ «Русанівський масив» Г.В.Оганесян
Київській міській раді
Київській міській державній адміністрації
Міністерству з екології та природних ресурсів України
Громадськість м.Києва звертається до вас з вимогою заборонити забудову зеленої зони київського лівобережжя вздовж затоки Десенки, урочища Горбачихи і Лівоборежної протоки та надати цій території відповідного природоохоронного статусу задля оздоровлення екологічної ситуації в столиці України
Відсутність чіткого природоохоронного плану і небажання вчорашніх органів влади подбати про середовище проживання киян у майбутньому призвели до того, що протягом останніх двох десятиліть Київ втратив зелені зони і водні плеса, які слугують оздоровленню киян і підтримують у столиці належний екологічний стан. Інтенсивно забудовуються береги затоки Десенки (є плани спорудження там розважальних закладів). Останнім часом не вщухають конфлікти довкола забудови висотними будинками берегової зони Микільської Слобідки (вздовж Лівобережної протоки), проти чого рішуче виступає громадськість Києва.
Ще критичніша ситуація склалася із «зеленими легенями столиці» – урочищем Горбачихою та прилеглими до неї Русанівськими Садами (територія садівництва). Нині Горбачиха вважається чи не єдиною в столиці природною зоною, яка збереглася, але перебуває під загрозою знищення. Вона є поєднанням усіх типів заплавного ландшафту з властивими для них рослинними угрупованнями. Тут унікальна флора, занесена до Європейського Червоного списку та Червоної книги України. Фауна Горбачихи представлена бобром (внесений до Додатку ІІ Бернської конференції) та видрою (Червона книга України). Водяться на Горбачисі також американські норки, чорні тхори, білочеревні їжаки, кроти і кажани, що охороняються законом; з рідкісних птахів – різні види чаплі та кулика, крячка малого і річкового, мартина тощо. В природоохоронних атласах європейських країн київську Горбачиху знають як заповідне місце на маршрутах міграції птахів. Усе це кияни можуть втратити, якщо ми не почнемо захищати й відроджувати потенційно заповідні місця в межах Києва.
Ще 1994 року Київська міська рада ухвалила рішення №14, яким урочище Горбачиху було віднесено до Переліку цінних природних територій та об’єктів, що резервуються до заповідання. Це рішення було підтверджене Генеральним планом м.Києва до 2020 року та Програмою комплексного використання зеленої зони м.Києва до 2010 року. Втім, у 2007 р. Київрада відводила урочище під забудову, але це рішення скасував Окружний адміністративний суд.
Якщо Київська адміністрація візьме під реальний захист Десенку, Горбачиху, Русанівські Сади та узбережжя Русанівської затоки, власники садових земельних ділянок на Русанівських Садах приберуть завали сміття, що накопичилися в попередні роки, забезпечать екологічний правопорядок на цій території, перекриють канали завезення в заповідну зону будівельних і побутових відходів тощо.
Заради наших нащадків і бажаних перспектив української столиці слід надати зеленій зоні київського лівобережжя вздовж затоки Десенки, урочища Горбачихи та Лівоборежної протоки (узбережна територія між Московським мостом і мостом Патона) природоохоронний статус і заборонити на цій території будь-яке будівництво для виробничих та житлових потреб, врахувавши ці рішення в майбутньому Генеральному плані розвитку м.Києва.
Громадськість м.Києва.
(Проект звернення схвалено Правлінням ОСТ «Русанівський масив»)
Голові Київської Міської
Державної Адміністрації
пану Попову О. П.
Громада Русанівських садів
Підписні листи у кількості
544 осіб додаються
Відкритий лист
Шановний Олександре Павловичу!
Звертаємося до Вас у надії зупинити беззаконня, та на справедливе вирішення проблеми, створеної в Києві безсоромними чиновниками в сфері містобудування і архітектури, які тривалий час вводили в оману попереднє керівництво міста та, нажаль, роблять це і зараз.
Ми віримо, що Київ отримав у Вашій особі ефективного менеджера, господарника, відданого інтересам міста, який піклується про потреби його громади. Однак, ми бачимо, як на зміну «молодій команді» руйнівників міста у КМДА повернулася «стара команда» досвідчених.
Ви робите дійсно велику справу для нашого міста – розробляєте довгострокову стратегію розвитку Києва. Але у такий відповідальний для Ваших починань момент – прийняття Стратегії розвитку Києва до 2025 року, де повинні бути враховані всі деталі життя та розвитку міста – відбувається прямий саботаж Ваших розпоряджень. Як свідчать рішення, що приймаються в рамках цієї стратегії, люди які її розробляють, приїхали на заробітки. Їм глибоко начхати на історію, архітектуру та автентичність нашого міста, на його екологію та потреби мешканців. І взагалі їх не цікавить, як буде виглядати наше місто у світовому параді столиць у майбутньому!
Один з найяскравіших прикладів такого керування – Подільсько-Воскресенський мостовий перехід (ПВМП), проект якого розглядається у застарілій редакції, при цьому він знищує і рекреаційну зону Русанівських і Воскресенських садів, і не вирішує транспортної проблеми мешканців Троєщини.
З метою подальшого «ОСВОЇННЯ» комунальних і державних коштів чиновники КК “Київавтодор” надають Вам на затвердження у рамках нової Стратегії проект ПВМП, що розроблявся ще у 1985 році, коли Троєщина була невеликим селом. Але і це ще не все – вказаний міст почав розроблятися ще у 1951-1957р., як перспективний проект стратегичного об’єкту для швидкої переправи військової техніки, тяжкої бронетехніки та ракетних тягачів. Тому міст було спочатку спроектовано з великим запасом міцності для періоду ведення бойових дій. Болотисту місцевість Русанівки було віддано не під будівництво спального району, а виключно під садівничі організації не раптово. Це було зроблено з метою створення не лише рекреаційної зони, а й спеціальної території біля центру Києва, де у випадку стихійних та інших лих можна було б дуже швидко розмістити постраждале населення. Мало хто знає, що під час Чорнобильської катастрофи саме такі масиви врятували Київ від тотального радіоактивного зараження. Те, що відбувається зараз, це пряме знищення біосферного захисту Києва та киян. Наразі, коли на Троєщині мешкає більш півмільйона киян, цей проект застарів не лише морально, а й фінансово. Кошторис ПВМП був складений ще у 1993 році, а по суті, скалькульований з кошторису у рублях СРСР на купоно-карбованці, і більше не перераховувалася ні разу. На Вашу вимогу швидко надати реальний кошторис будівництва ПВМП чиновники не зможуть!
Звертаємо Вашу увагу, що реалізація цього застарілого проекту, який вперто протягується повз здоровий глузд КК «Київавтодор» в особі Г. Глинського, М. Васильцова, «Київдормістпроект» – В. Воробйова, «Київметротунельпроект» в особі В. Янікіна, «Центр містобудування та архітектури» на чолі з С. Броневицьким та іншими, не тільки не актуальна для міста, але й практично неможлива. На трасі проходження ПВМП знаходяться не тільки садові ділянки та будиночки, але й багатоповерхівки з мешканцями на Воскресенці, озеро Радужне, авторинок на бульварі Перова. Для вирішення питань щодо їх відселення знадобиться набагато більше коштів та зусиль. Складається враження, що цю інформацію від Вас навмисно приховують, запевнюючи, що будівництву заважають тільки Русанівські сади, а насправді далі Русанівських садів цей перехід не зможе пройти фізично.
За ініціативою небайдужих киян незалежними фахівцями у сфері містобудування був розроблений новий проект транспортної розв’язки Подільсько-Воскресенського мостового переходу на лівому березі Дніпра, який відповідає всім вимогам сучасності: його можна швидше и дешевше втілити у життя, він знімає протистояння міської влади, мешканців Русанівських садів та Троєщини. А найголовніше він дійсно вирішує транспортну проблему масиву, оскільки дозволяє мешканцям району без пересадок дістатися правого берега. (Див. проект у додатку).
Зацікавлені у старому проекті, містобудівні чиновники не хочуть розглядати запропонований новий варіант, мотивуючи тим, що «ніхто не буде змінювати існуючий проект», «що ви таке придумали?!», «це важко» та іншими «вагомими» алогічними аргументами, не маючи при цьому навіть приблизних розрахунків, що відповідають сучасному ціноутворенню. Окрім того, обговорення нового проекту на громадських слуханнях з мешканцями Троєщини відверто саботується.
Наскільки нам відомо, сьогодні розглядається декілька варіантів продовження Подільсько-Воскресенського мосту і рішення щодо затвердження остаточного варіанту його будівництва наразі ще не прийнято.
Тим не менше, КК «Київавтодор» уже розпочав зносити садові будинки на Русанівських садах без надання належних дозвільних документів. Вони не чекають остаточного рішення щодо визначення траси проходження ПВМП і знають, що завершити цей проект в існуючому виді неможливо. Виникає питання, на якій підставі КК «Київавтодор» витрачає марно державні гроші? Ці «ділки» вже побудували міст без заїздів та з’їздів з нього як на лівому, так і на правому березі, а тепер не можуть вигадати, як вийти зі створеної ситуації! Для чого були витрачені мільярди державних коштів і продовжують витрачатися сьогодні на старе – нове безглуздя?!
В інтересах міста та, виходячи з вищевказаного, ми просимо Вас:
- Зустрітися з нами особисто с метою надання Вам розробленої архітекторами за кошти киян оптимальної схеми будівництва транспортних розв’язок лівобережжя.
- Припинити знесення садових будинків до прийняття остаточного рішення щодо будівництва ПВМП з тим, щоб не допустити «освоїння » бюджетних коштів та знищення великої зеленої зони міста і, що найголовніше, без вирішення транспортної проблеми Троєщини.
- Провести громадські слухання за участю мешканців Русанівських садів і мешканців Троещини, на яких провести громадське обговорення альтернативного проекту будівництва ПВМП.
Голова ОСТ «Русанівский масив» Махов А.О.
Рішення Правління ОСТ «Русанівський масив»
Про встановлення пропускного пункту для автотранспорту (ПП) при в’їзді на Русанівські Сади
Рішення Правління ОСТ «Русанівський масив»
Про перспективи відновлення будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу на території Русанівських Садів
